«Давай ми потанцюємо посеред парку» - Surrayz випускає дебютну пісню про світлі моменті в складні часи

Трек був написаний на другий місяць війни. В період, коли моральний стан був максимально низьким. Співак не розумів, що буде завтра і взагалі було складно прийняти все, що відбувалося, та все змінилось, коли він зустрів дівчину. Вони зустрілися декілька разів, гуляли по парку та посміхалися і це був перший світлий момент із початку війни. Ця зустріч дала зрозуміти, що почуття людей, кохання, дружба, значно сильніші за зброю - саме це він і хотів донести своєю творчістю. Пісня зовсім не про війну і не про ненависть, а про те, що доки існують люди - існують і почуття. Ніщо і ніхто не здатний це змінити.



Surrayz - новий виконавець українського музичного фронту.
Хлопець з міста Тараща, Київської області, довго йшов до творчого шляху: від технологічної освіти перейшов навчатись івент діяльності, а з неї прийшов до створення своїх пісень. В Житомирі організовував вечірки Home Atlas, коли великий Atlas закрили через ковід. Наразі приймає участь у благодійних концертах та готує до випуску нові пісні.

Співак вважає, що артиста не мають стримувати якісь рамки: “якщо в тебе є хоч один музичний інструмент і ти володієш голосом - ніколи не соромся творити, досвід і професійність набуваються з часом.”


Текст пісні:
Давай ми потанцюєм, посеред парку
Так звучить це дивно, та боятись не варто
Не існує кутів, перешкод, забобонів
Все, що в цю мить я хотів - лиш бути тут і з тобою.

Так, я знаю, знаю, зараз іде війна
І на серці в багатьох, ще і досі зима
І у тебе, і у мене серце також болить
Та якщо не зараз, то коли іще жить?
Так, я знаю, знаю, ще не минула біда
І у будь-яку хвилину може зникнуть земля
І майже кожен момент, може стати фатальним
Тож давай сміятись так, ніби ця хвилина остання.


Давай ми потанцюєм посеред парку
Так звучить це дивно, та боятись не варто
Не існує кутів, перешкод, забобонів
Все що в цю мить я хотів, лиш бути тут і з тобою.
Так, я знаю, знаю, це все зовсім не просто
У багатьох після зими відразу почалась осінь
Та не потрібно закривати, душа не мусить вмирати
Якщо є така можливість, чому б не танцювати?


Це все здається так дивно
Ловити кожну хвилину
Твоє волосся колихає
В танці так безупинно
І твої скроні червоні
Усмішка знову на волі
Так, тут існує життя
Це бачить кожен перехожий.

Давай ми потанцюємо, посеред парку
Так звучить це дивно, та боятись не варто
Не існує кутів, перешкод, забобонів
Все, що в цю мить я хотів, лиш бути тут і з тобою.