Хор імені Г. Г.Верьовки записав дует з гуртом LUIKU (інтерв'ю)

Гурт LUIKU та Національний заслужений академічний український народний хор Г. Г. Верьовки зняли спільне відео на пісню «Бай бай, Соломія!». Про те, як проходив запис пісні та зйомки кліпу розповідає Дмитро Ципердюк - засновник гурту LUIKU.


«Бай бай, Соломія!» - це пісня про перше кохання, яке «наздогнало» гордого гуцула в горах. Пісня буде в танцювальному темпі та зі справжніми запальними гуцульськими мотивами, а також з музичним міксом балканських та турецьких інструментів, які спеціально для пісні Дмитро Ципердюк віднайшов та записав.

Історичне значення «Бай бай, Соломія!» має і для Національного заслуженого академічного українського народного хору Г. Г. Верьовки, адже вперше визнаний символ України, хор національного масштабу заспіває у сучасному електронному стилі з використанням міксу балканської, турецької, угорської музики.



- Як виникла ідея спільного запису? Чому вибір припав на хор Верьовки?

Взагалі, гурт «LUIKU» і мій попередній гурт «Dazzle Dreams» завжди працювали у подібних стилях і робили подібні мікси, а також створювали нові експерименти. Подібні дуети зовсім не нове явище у музичній індустрії, але те, що робимо ми, це перший подібний проект в Україні, він доволі цікавий, як для музикантів, так і для слухачів. Ми любимо інновації не тільки з класичною музикою, але й з проектами українського національного масштабу і зараз припала думка працювати з піснею «Бай бай, Соломія!» і саме з вокальною студією імені хору Г.Г. Верьовки. Така співпраця допоможе нам урізноманітнити електронну частину нашої пісні за допомогою яскравих голосів жіночого хору. Раніше ми робили мікси з турецькими музикантами, з балканськими, з гуцульськими, а власне с академічним хором – це вперше.

- Співпраця між двома настільки різними колективами, це цікавий досвід, однак і певні складнощі. З якими труднощами чи непорозуміннями довелося стикнутися в процесі роботи над піснею?

Власне труднощів ніяких не було, дівчата і керівництво дуже професійно підійшли до питання. Єдине, що занадто академічний спів був не зовсім доречний, тому ми працювали в різних стилях і у різних вокальних відтінках української національної музики. Скажімо ближче до західної України, трішки додавали Угорщини, власне відходили від академічного співу. Дуже цікаво було, як дівчата вели себе на камеру під час зйомок відео кліпу. Вони працювали стандартно, як вони працюють на сцені під час виступів хору імені Г.Г.Верьовки. Відео потребувало досить скляних поглядів дівчат, які дивляться у камеру і ніби позують таку стару «оld school-ну» сімейну фотографію, їм було досить дивно це робити. Вони звикли посміхатися водити руками уліво-управо, там коровай підносити гостям, а тут був такий екстремальний і експериментальний «Art-hose». Дівчата впоралися – молодці.



- Чи ставалися якісь курйозні випадки під час репетицій та запису?

Були. Дівчата повинні були співати різні гуцульські вокальні партії і вони постійно одна одну перебивали, кожна дівчина хотіла, щось своє заспівати, закричати, заверещати – це було досить цікаво, нестандартно і видно, що кожна з них хоче бути зіркою, солісткою. Довелося трошки «бити по губах» - це звісно в переносному сенсі. (сміється Дмитро Ципердюк).

- Чи не думав хор Г.Г.Верьовки про зміну репертуару і формату (вплетення електронної музики, сучасних танців та ін...)

Так, як сказав керівник хору, вони зараз намагається зробити «rebranding» творчості колективу, щоб до народного співу, хореографії, академічного співу трохи додати сучасності, щоб ми були в «тренді», адже хор виступає у всіх куточках нашої планети і власне можливо співпраця з LUIKU і була першою ластівкою їх «upgrade».



А тимчасом Дмитро Ципердюк продовжує активну роботу над своїм музичним проектом LUIKU. Проект був створений у 2013 році і за час існування, музика встигла знайти прихильників творчості в країнах Європи та стати візитівкою української етніки за кордоном.

Гурт продовжує дивувати меломанів і вже зовсім скоро обіцяє випустити нову відеороботу.