Gayara про нове відео «Біль війни» та про перемогу

Gayara – артистка нової української музики в українському шоу-бізнесі. Засновниця вокальної академії «Art Mus», вокальний тренер та автор пісень. Про свою мрію та перемогу в житті, про написання пісень під час війни та свої поради для артистів-початківців читайте у нашому інтерв’ю.

- Розкажіть про той момент, коли ви зрозуміли, що хочете стати співачкою?

- Це моя перша і найзаповітніша мрія. Але я була дуже скромною дівчинкою в дитинстві, як для майбутньої артистки. В дитинстві, напевне до класу третього, я співала всюди, де була. Я співала вдома, на вулиці, в магазині, в маршрутці, в ліфті, в під’їзді, проте коли мене просили стати і заспівати просто вдома для своїх – я дуже соромилася і не співала. Я була надзвичайно критична щодо себе, в мене були якість фантастичні вимоги щодо свого співу, хоч я завжди дуже добре співала. Так вийшло, що мене в музичну школу записала моя вчителька музики з садочку. Пам’ятаю, як сьогодні, вона підійшла до мене і каже: «я записала тебе в музичну школу». Я тоді ще не розуміла, що таке музична школа, але, все що було пов’язано з музикою, мені подобалося. В музичній школі, в яку я ходила, не було вокального відділу. Я навчалася на фортепіанному відділі, ще й в найсильнішому класі. І я ненавиділа фортепіано. Але як видумаєте, чого ж я там навчалася? Та тому що там були такі додаткові напрямки: хор, ансамбль, тріо. По співах були чудові педагоги. Паралельно в звичайній школі мене помітили вчителі музики і почали займатися зі мною естрадним співом, згодом, створили ансамбль.



Було дуже активне життя. Я виступала постійно. В мене не було вихідних і я була щаслива. В шкільні роки я займалася і естрадним, і академічним вокалом. Я завжди чітко знала, чого я хочу і куди йду. Я хотіла отримати дуже хорошу професійну освіту музиканта-вокаліста і в місті найкраща база - це була музичне училище. Проте там не було вокального відділу, а було хорове диригування. Там я відкрила ще свій один талант, як хорошого диригента. Це було не очікувано для мене. На той час я співала в гурті «Дана вода», де відкрила свій талант до вокальної імпровізації. Мені подобався кожен жанр музики по своєму – і академічний, і естрадний. Проте обрала естрадний.

Напевне, з періоду навчання у київській аспірантурі, я на деякий час відмовилась від мрії стати співачкою і почала викладати вокал. Мене це настільки захопило, що я вирішила відкрити власну вокальну школу. І там вже потрібно було приділяти весь свій час. Десь у 2020 році у мене виникло знову сильне бажання сольної кар’єри. На одному з уроків, які я викладала, моя клієнтка дуже сумнівалася в собі, хоча в неї було все для реалізації – голос, бажання, зовнішність, відчуття музики, імпровізація, навіть пісню для неї написали, але вона постійно придумувала відмовки. Вона була дуже критична до себе, сумнівалася і тут я побачила себе. І я зрозуміла - мені потрібно реалізувати свою мрію, тим самим я буду прикладом для десятків справді талановитих людей, які зможуть порадувати цей світ своїм талантом.

- Як і коли ви відкрили у собі талант автора пісень?

- Перші кроки у створені музики, текстів в мене почалися в школі. Якось закохалася в хлопця і вирішила написати реп. Вийшло досить не погано. Коли я лягала спати, мені навіть снилися пісні англійською, українською, як я їх співаю. Знаючи слова, думала уві сні, що коли проснуся - зможу їх записати. Але ні, коли відкривала очі - все забувалося.



Потім у студентські роки я написала пісню теж під натхненням кохання, навіть зробила перше аранжування. Але нікому її не показувала. А вже серйозно почала сприймати свій талант, як автора, у 2014 році. Коли Росія окупувала Крим, я написала за п’ять хвилин пісню «Єдина Україна».

- Розкажіть історію виникнення пісні «Біль війни», яку нещодавно презентували?

- Якщо говорити про пісню «Біль війни», то ця пісня, наче оголення моєї душі, моїх переживань. Це відверті почуття болі, які я ще ніколи не відчувала, але які стали вирішальними для мене в житті. Коли я побачила кадри з Бучі, Гостомеля, Ірпеня, Маріуполя, ще десятки міст, в яких так страждали люди, мені захотілося всьому світу розповісти про цю біль.



Під час написання цієї пісні, я хотіла передати ментальний біль нашого народу - це те, що ми ніколи не зможемо забути. І дуже важливо, щоб біль не перетворилася в ненависть, зло, а щоб спрямувалася на наше щасливе українське майбутнє.

- Як артисту зібрати свою нову команду під час війни? Поділіться своїм секретом.

- Соціальні мережі, якомога більше спілкування з людьми, постійно діяти, робити свою роботу, навіть якщо спочатку не розумієш, як ти все це потягнеш фізично, морально та фінансово. Але якщо інтуїція підказує діяти, тоді дійте і це - найголовніше. Зробіть все, що ви реально зможете зробити сьогодні. Знайте, що є люди, які хочуть бути з вами поруч, які кайфують від спілкування з вами і які дуже хотіли з вами працювати. Озвучуйте їм свої бажання, потреби, цілі. Можливо, вони співпадуть. Так, крок за кроком, ви будете знайомитися, спілкуватися з новими цікавими людьми, можливо, які захочуть бути у вашій команді.

- Які поради даєте артистам-початківцям на заняттях своєї вокальної академії «Art Mus»?

- Я працюю по авторській методиці фітнес вокалу, яка працює глибинно. Спочатку знімаємо фізичну напругу в тілі певними фізично-вокальними вправами. Виявляємо страхи, які блокують голос, і через прості фізичні рухи розслаблюємо тіло. Людина природно відчуває діафрагму, автоматично правильно користується вокальним апаратом і просто гарно співає.



Моя найголовніша задача: виявляти перешкоди – фізичні і психологічні блоки, які заважають співати. Після чого ділюся простими секретами, які дозволять перейти клієнту від чисто проспіваних нот до гарного звуку, який притягує. Кожна людина сама для себе вирішує, що це «висока нота чи ні, це важка пісня чи ні» ще до співу.

- Що із цих проектів «Art Mus», «Gayara» на вашу думку є бізнесом, а що – хобі?

- Я б тут не обирала, а краще зробила би поетапність розвитку. Кожна справа, яку ти любиш, вкладаєш туди силу, енергію і кошти повинна тобі бути оплачена. Хай не відразу, поступово, але тільки так людина може мати ресурс, сили, натхнення і можливості для наступної пісні. «Art Mus» був бізнесом, проте я працювала часто на вихідних і завжди казала, що я щаслива людина. Я не працюю - я займаюся своєю улюбленою справою. Я ніколи не казала в неділю: «як не хочеться завтра знову на роботу». Одне, що мені не вистачало в «Art Mus» - це часу на себе і постійного місця розміщення. Проєкт «Gayara» - це дуже свідомий проєкт. Я чітко розумію, що хочу, чого мені не вистачало, що роблю, що я маю зробити. Різниця між проєктами «Art Mus» і «Gayara»: Artmus – це моя душа для інших, Gayara - це моя душа для мене, яка окриляється, виражається і обмінюється між мільйонами інших людей.

- Розкажіть про свою велику перемогу у житті?

- Я завжди досягала поставлених цілей. Проте найбільша перемога в моєму житті - це син. Це моє продовження, це мій рух вперед, це моє натхнення, це мій двигун, який заводить мої шалені мрії. Вже після цього я можу сказати, що для мене досягнення високого професійного рівня своєї власної музичної школи та кожен результат учня – це велика перемога.



Таке як дипломи, грамоти, тощо для мене не мали ніколи значення. Завжди, коли я щось роблю, для мене надважлива моя власна оцінка, мої відчуття, які в мене з’являються. Моя майбутня перемога - це щоб мільйони українців в щасливій Україні співали мої пісні і розуміли кожне слово, яке є в ній. Дуже хочу, щоб мої пісні лікували душу.

- Скільки часу існує проект «Gayara» і якою ви бачите співачку Gayara через 10 років?

- Проєкт «Gayara» достатньо молодий: йому всього один рік. І я дуже рада, що цей початок припав на війну. Тому що це вже буде нова Україна, це буде нова творчість, це будуть люди, які змінилися, які через біль зрозуміли сенс життя. Через десять років я бачу проєкт «Gayara», який збирає стадіони людей, що співають разом зі мною кожну мою пісню. Думаю, що в майбутньому я також буду себе пробувати, як акторка. Дуже люблю проживати різні емоції, цікаво взаємодіяти з людьми на сцені. Акторська гра - це сплеск різноманітних емоцій і різних енергій на сцені. Це дуже захоплює. І мені б дуже цікаво було б спробувати себе навіть в ролі режисера. Але це буде потім, а сьогодні можете переглянути моє нове музичне відео, яке я нещодавно презентувала.

Gayara – Біль війни (офіційне відео)


Спілкувався: Віталій Шуляр.
Фото: надано менеджментом Gayara

ІНФО ДОВІДКА

Gayara (справжнє ім’я Ковальчук Олена) – співачка, автор пісень, переможниця телевізійного проекту «Караоке на майдані» (2007 рік), володарка Гран-прі міжнародного конкурсу «Шоу західний регіон», дипломант міжнародного вокального конкурсу «Кришталевий жайвір», магістр музичного мистецтва естрадного відділу. Екс – учасниця музичного гурту «Дана вода». Засновниця та вокальний тренер вокальної академії «Art Mus». Перша представлена авторська пісня «Єдина Україна» у 2014 році та у 2018 році було представлене музичне відео до даної пісні. На той час артиста виступала під псевдонімом Melena. У 2021 році випустила дебютне відео «Я –українка» під новим сценічним іменем «Gayara» після чого виступає під даним іменем, а також бере активну участь в благодійних концертах, зокрема у концертах для підтримки ЗСУ. В липні 2022 року презентувала музичний альбом «Історія війни» та окремо сингл «What is Ukraine» на стадіоні в місті Рівне, а також розпочала співпрацю з футбольним клубом «Верес» , написавши для клубу гімн «Перемога», який увійде у новий альбом артистки.